Для батьків

Державні вимоги щодо рівня загальноосвітньої

підготовки учнів 1 класу

Мовленнєва діяльність

Процес навчання грамоти у першому класі поділяється на 3 періоди: добукварний, букварний, післябукварний.

У добукварний період учні повинні навчитися: слухати і розуміти усні висловлювання,формувати елементарні аналітико-синтетичні вміння в роботі над текстом, реченням, словом, звуками мовлення. Це період підготовки дитини до письма.

Букварний період: учень оволодіває початковими уміннями читати за букварем, писати в зошитах з друкованою основою і в зошитах з сіткою для першого класу. На кінець навчального року учні повинні знати:

• Напам’ять до 5 віршів з букваря;

• Правильно називати книжку (твір): спочатку автора, потім назву;

• Писати під диктовку слова, речення з 3 – 4 слів (з урахуванням службових слів), у яких написання не розходиться зі звучанням;

• Складати, записувати самостійно та з допомогою вчителя речення за ілюстраціями, навчальними ситуаціями створеними вчителем;

• Правильно писати велику літеру на початку речення, розділові знаки в кінці;

• Будувати графічну модель речень з 1-5 слів;

• Ставити до слів питання (Хто? Що? Який? Яка? Які? Що робить? Що роблять?);

• Розрізняти звуки: голосні, приголосні, дзвінкі та глухі, тверді та м’які;

• Правильно позначати м’якість приголосних;

• Списувати тексти (15 – 20 слів) дотримуючись правил каліграфії;

• Слова, значення, вимову і написання яких учні повинні засвоїти:

Слова, значення, вимову і написання яких учні повинні засвоїти:

Бабуся, бджола, виразно,влітку, ворота, гумка, ґанок, ґрунт, ґудзик, джміль, дзиґа,дзьоб, дідусь, загадка, (і загадка), зозуля, ім’я, їжак, кватирка, Київ, лелека, лінійка, лялька,  новий, олень, олівець, папір, парасолька, подруга, посередині, Україна, українська, фартух, цукерка, цукор, якір.

Математика

• Називати числа від 1 до 10 в прямому і зворотному порядку, від будь – якого числа до вказаного;

• Розрізняти число і цифру, правильно вживати у мовленні ці терміни;

• Називати попереднє і наступне число;

• Користуватися знаками <, >, =, порівнює числа;

• Знати склад кожного числа в межах десяти з двох менших чисел;

• Володіти культурою записів у зошиті в клітинку;

• Називає числа в межах 20 в прямому і зворотному порядку;

• Записувати ці числа цифрами;

• Розуміти позиційне значення цифри у записі двоцифрового числа;

• Усвідомлювати десяток як одиницю лічби;

• Розуміти поняття одноцифрові та двоцифрові числа;

• Порівнювати числа в межах двадцяти;

• Розуміти зміст додавання;

• Знати компоненти додавання;

• Складати за прикладом на додавання 2 приклади на віднімання;

• Використовувати переставну властивість додавання під час обчислень;

• Знати способи додавання і віднімання чисел по одиниці, частинами, на основі знання складу числа, на основі знання зв’язку між додаванням і відніманням;

• Знати на пам’ять таблиці додавання і віднімання в межах 10;

• Обчислювати приклади виду: 10+5,15-5,15-10,12-1,12+1;

• Вміти додавати і віднімати з переходом через десяток в межах 20;• Обчислювати приклади, що містять дві дії;

• Розуміти поняття «числовий вираз»;

• Розуміти і читати вирази різними способами: плюс, додати, мінус, відняти, збільшити на, зменшити на, знайти суму, знайти різницю;

Задачі

• Розуміти структуру задачі: умова і запитання

• Виділяти умову і запитання;

• Розуміти зміст відношень: більше на, менше на;

• Розуміти зміст запитання: на скільки більше? На скільки менше? Скільки всього?

Скільки залишилося?

• Читати задачу, робити паузу між умовою і запитанням;

• Усно формувати повну відповідь на запитання, записувати коротку;

• Складати задачу за малюнком, за дією розв’язання, за практичними діями з предметами, за коротким записом задачі;

Величини

• Знати одиниці довжини: сантиметр, дециметр та їх коротке позначення;

• Вимірювати довжину відрізка за допомогою лінійки;

• Знати монети 1,2,5,10;

• Знати одиниці величин: кілограм, літр, тиждень;

• Знати назви днів тижня та їх послідовність;

• Знати назву частин доби: ранок, день, вечір ніч;

• Порівнювати величини;

• Записувати результати вимірювання;

• Виконувати додавання і віднімання величин;

Фігури

• Розрізняти та називати плоскі та об’ємні геометричні фігури: (точка, лінія, пряма, ламана, крива, відрізок, промінь). Ланка ламаної, замкнені і не замкнені лінії (криві, ламані); Многокутники: трикутник, чотирикутник, п’ятикутник, трикутник, круг, куб, куля;

• Креслити відрізок даної довжини;

• Зображувати геометричні фігури на папері в клітинк

7 правил по збору портфеля

Правило 1: дитина повинна самостійно збирати - розбирати портфель. Щоб добре орієнтуватися у власному портфелі, дитина повинна збирати - розбирати 

його самостійно. Інакше, замість того щоб слухати вчителя, він велику частину уроку шукатиме в портфелі необхідні речі. Навіть якщо в портфелі всього одне відділення (хоча в більшості сучасних ранців їх як мінімум три), дитині буде потрібно не меншого 10-15 хвилин, щоб знайти потрібну річ в незнайомих надрах портфеля. 

Правило 2: портфель треба збирати щодня. Щодня в портфелі скупчується безліч непотрібних папірців, крихт і всіляких «цінних», але абсолютно непотрібних в школі речей. Стежите, щоб дитина щодня виймала з портфеля весь вміст, викидав сміття і складав назад в портфель тільки необхідні речі. 

Правило 3: нічого зайвого. Завдання батьків - стежити, щоб дитина не носила з собою зайвої тяжкості. По санітарних нормах, що діють, більше трьох кілограмів піднімати перво- классникам не рекомендується. Окрім покладених за програмою 2-3 підручників і 2-3 зошитів, в ранці першоклашки обов’язково лежатимуть пенал з ручками і олівцями, щоденник, рахункові палички, підставка для книг і сніданок. В результаті набирається якраз близько трьох кілограмів. Перший час батькам доведеться контролювати, що дитина кладе в портфель, а потім він буде це робити самостійно. 

Правило 4: гігієнічне приладдя. Навіть у платних школах туалетний папір часто відсутній, не кажучи вже про муніципальні заклади. Тому в портфелі завжди повинні лежати невеликий рулон туалетного паперу і упаковка вологих серветок. Якщо дитина соромиться діставати в школі туалетний папір, покладете її в непрозорий пакет. 

Правило 5: окремі контейнери для їжі. Практично у всіх школах дітям недостатньо стандартних шкільних сніданків і батьків просять давати дитині з собою додатковий сніданок - декілька бутербродів, сік і печиво. Незалежно від того, яку їжу ви даватимете дитині, для неї потрібні спеціальні контейнери з кришкою, що щільно закривається. Часто батьки упаковують їжу у фольгу або в поліетиленові пакети. Але упакована таким чином їжа може розкришитися. До того ж, якщо носити її без контейнера, весь вміст портфеля пропахет їжею. Поясните дитині, що, перекусивши, він повинен всі обгортки і порожні пакети покласти назад в контейнер і щільно закрити його. 

Правило 6: іграшки залишаються удома. Іграшкам в портфелі робити нічого. Якщо дитина дуже наполягає, домовитеся, що він діставатиме іграшки з портфеля тільки на перерві, а перед початком уроку знову прибере їх в портфель. Можна, наприклад, укласти угоду, що при першій скарзі вчителя з приводу ігор на уроках - іграшки залишаються удома. 

Правило 7: мінімум дорогих речей. Питання, давати чи ні дитині в школу мобільний телефон, до цих пір залишається спірним. Мобільний телефон (і інші дорогі речі) не є предметами першої необхідності. В крайньому випадку дитина може подзвонити з канцелярії або з пункту охорони. Якщо ви все-таки вважаєте, що телефон йому необхідний, поясните йому, що на час уроків необхідно відключати звук і прибирати телефон в портфель. Крім того, необхідно пам’ятати, що телефон може загубитися або бути вкраденим. Це відноситься і до наручного годинника, який діти часто знімають на фізкультурі і забувають надіти. 

Вчимо дитину писати (поради класовода батькам)

• Навчаючи дитину калiграфiчно писати, необхiдно враховувати її iндивiдуальнi особливостi: нахили, особливостi зору (короткозорiсть, далекозорiсть), вiдхилення в моторицi (тремтiння пальцiв, посмикування руки пiд час письма i т. iн.).

• Кожне заняття починається з перевiрки правильностi сидiння дитини, положення ручки або олiвця в руцi, розмiщення зошита на партi або столi та його перемiщення пiд час письма. Це сприяє профiлактицi порушення постави i зору дитини, пiдвищенню працездатностi, формуванню правильного та швидкого письма.

• У процесi занять звертайте увагу на те, наскiльки чiтко дитина обводить контури фiгур, лiнiї вiзерункiв, малює i пише злiва направо.

• Пiд час роботи над написанням лiтер звернiть увагу дитини на елементарний склад букв, допоможiть їй видiляти найпростiшi графiчнi одиницi, проведiть ритмiчне прописування цих елементiв спочатку в повiтрi, а потiм за допомогою ручки.

• Орiєнтуйте маленьких школярiв на правильне з’єднання букв у складах, на дотримання нахилу пiд час написання букв i слiв.

• Навчайте дiтей писати чисто, без помарок, не заходити на поля, не обводити букви двiчi. Таке письмо сприятиме вихованню охайностi, працьовитостi, сумлiнностi та старанностi у виконаннi будь-якої роботи.

• Виконуючи з дитиною роботу з написання слiв, нагадуйте їй про лексичне значення слова та необхiднiсть дотримуватися правил орфографiї.

• Пам’ятайте: безперервне письмо не повинно тривати довше п’яти хвилин.

• Через кожнi 7 - 10 хвилин роботи з прописами необхiдно проводити фiзкультхвилинки тривалiстю 1,5 - 2 хвилини, а також спецiальнi пiдготовчi вправи для розвитку пальцiв, кистi, передплiччя руки.

• Формування графiчних навичок — процес складний i тривалий. Дитина, зображуючи найпростiшi елементи тiєї чи iншої букви, докладаї максимум зусиль, емоцiйно переживає свої невдачi. Тому необхiдно враховувати настрiй дитини, вчасно приходити їй на допомогу.

• Не забувайте похвалити дитину, заохотити її стараннiсть.

• Ваша постiйна увага, пiдтримка та активна допомога в оволодiннi навичками письма нададуть дитинi впевненостi у своїх силах i можливостях. 

Бажаю Вам успіхів!

2 КЛАС: 

ВЕРБАЛЬНО можуть оцінюватися УСІ ПРЕДМЕТИ, але виключно за рішенням педагогічної ради навчального закладу;
 ВЕРБАЛЬНО оцінюються предмети ВАРІАТИВНОЇ складової, тобто предмети, які для вивчення було обрано навчальним закладом; ВЕРБАЛЬНО оцінюються ТАКІ предмети ІНВАРІАНТНОЇ (постійної) складової:
 • «Інформатика»; • «Музичне мистецтво»; • «Образотворче мистецтво»; • інтегрований курс «Мистецтво»; • «Основи здоров’я»; • «Фізична культура»; • «Я у світі»; • «Трудове навчання». 

З II семестру рішенням педагогічної ради оцінювання:
ЗА 12-БАЛЬНОЮ ШКАЛОЮ здійснюється оцінювання навчальних досягнень учнів з предметів ІНВАРІАНТНОЇ (постійної) складової, що належать до наступних освітніх галузей: 
• «Мова і література (мовний і літературний компоненти)»;
 • «Математика»;
 • «Природознавство».

ПАМ’ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ ДРУГОКЛАСНИКІВ

Перебування дитини в другому класі знаменується тим, що обов’язковими стають домашні завдання, а дітям починають ставити оцінки. Усе це досить непросто для дитини. Існують секрети для батьків щодо підтримки дитини в даний період.

Отже, до нотатника батьків другокласника внесемо певні правила.

1. Нагадати дитині, що домашні завдання потрібні для відпрацювання того, що в класі пояснював вчитель, інакше в довгострокову пам’ять знання не переходять.

2. Навички виконання домашньої роботи без допомоги і підтримки дорослого практично не формуються — такі особливості засвоєння навчального матеріалу дітьми в початковій школі.

3. Якщо батьки не контролюють і не допомагають виконувати домашнє завдання, то дитина може його не робити і не записувати.

4. Важливо спочатку перевіряти і зіставляти те, що дитина записала у щоденник, і те, що дійсно було задано (діти подекуди не записують частину завдань у щоденник).

5. Необхідно визначити конкретний час для виконання домашнього завдання і прагнути, щоб дитина робила уроки в один і той самий час.

6. Допомагати дитині робити домашнє завдання і перевіряти те, що дитина зробила.

7. Навчити дитину організовувати своє робоче місце для виконання роботи.

8. Показувати власний приклад організованості і зібраності.

9. Прийняти, що погані оцінки в процесі навчання неминучі, тому важливо не сварити дитину за них, а навпаки, допомогти розібратися.

10. Важливо сприймати оцінки як показники «навчальної температури»: двійка — це сигнал до того, що знання «приболіли» і їм потрібне лікування, а не мораль.

11. Не думати, що якщо мама й тато добре вчилися в школі, то їхня дитина обов’язково буде відмінником — ми всі різні.

12. Дитині нічим не допоможуть розповіді батьків про те, що вони закінчили школу із золотою медаллю, а ВНЗ — із червоним дипломом, зате тривожність можуть сформувати.

13. Якщо сварити дитину за двійки, то в неї може з’явитися шкільна тривожність, яка сильно впливатиме на успішність дитини. Навіть найрозумніша дитина може отримати низьку оцінку, якщо боятиметься, адже страх блокує пізнавальну діяльність.

14. Не вимагати від дитини більше, ніж вона може в даний момент.

15. Важливо самим батькам спокійно ставитися до оцінок і не вимагати від дитини тільки високих балів — якщо мама дуже сильно переживає через оцінку, то й у дитини з’являється тривожність і страх не виправдати очікування мами.

16. Важливо вчити дитину порівнювати свої досягнення з її ж досягненнями, але за попередній період.

17. Обов’язково хвалити за успіхи, створювати ситуації успіху, відзначати найменші просування у навчанні.

18. Ніколи не порівнювати досягнення дитини з досягненнями інших дітей.

19. Дитина повинна бачити, що помилятися — це нормально, що помиляються і мами, і тата, і бабусі, й дідусі.

20. Діти часто сприймають оцінку як визначення дорослими її особистості, тому треба бути дуже тактовним у спілкуванні з дитиною та вчити розділяти: «Я хороший, але в роботі я зробив 20 помилок і тому отримав 2».

21. Важливо дитину налаштовувати на те, що якщо вірити в успіх і намагатися, то все обов’язково вийде.

Перевірка й оцінювання уміння 

читати напам`ять

Якість  читання творів напам’ять  визначається за такими критеріями:

– правильність, повнота відтворення фактичного змісту твору;

– виразність читання (чіткість дикції, інтонаційна правильність, уміння виявити своє ставлення до того, що читається; доречність використання мовленнєвих та позамовних (міміка, жести) засобів виразності);

– дотримання орфоепічних норм (літературна вимова голосних і приголосних звуків у різних позиціях, сполучень звуків у мовленнєвому потоці, а також наголошування слів).

Початковий рівень

1б. Учень (учениця) відтворює лише окремі фрагменти змісту твору; припускається значної кількості помилок на заміну, перестановку, пропуск слів, помилок мовного характеру.

Читає монотонно, уповільнено; робить невиправдані тривалі паузи; інтонація кінця речення не відповідає типу речення; дикція нечітка.

Припускається численних помилок у вимові та наголошуванні слів.

2б. Учень (учениця) відтворює незначну частину твору; порушує послідовність змісту, припускається низки помилок на заміну, перестановку, пропуск слів, помилок мовного характеру.

Читає монотонно, уповільнено; робить невиправдані тривалі паузи; інтонація кінця речення не відповідає типу речення; дикція нечітка.

Припускається 6 і більше помилок у вимові та наголошуванні слів.

3б. Учень (учениця) відтворює менше половини твору; в окремих випадках порушує послідовність змісту, припускається 4 і більше помилок на заміну, перестановку, пропуск слів, помилок мовного характеру.

Читає монотонно; робить невиправдані паузи, помилки в інтонуванні кінця речення; дикція нечітка.

Припускається дещо меншої кількості помилок у вимові та наголошуванні слів (до 6).

Середній рівень

4б. Учень (учениця) відтворює половину твору, однак робить тривалі паузи, може продовжити читання після підказки; припускається окремих помилок (до 3) на заміну перестановку, пропуск слів і виправляє їх з допомогою вчителя.

Читає монотонно; робить паузи між реченнями і частинами тексту, помилки в інтонуванні кінця речення; темп читання нерівномірний; дикція недостатньо чітка.

Припускається помилок у вимові й наголошуванні окремих слів, звуків (до 5)

5б. Учень (учениця) відтворює більшу половину твору в основному правильно, однак робить тривалі паузи і може продовжити читання після підказки; припускається окремих помилок (до 2) на заміну, перестановку, пропуск слів і виправляє їх незначною допомогою вчителя.

Читає текст загалом виразно, однак утруднюється самостійно визначити потрібний тон, темп читання; окремі слова вимовляє з нечіткою дикцією; порушує правила вимови; робить помилки в інтонуванні речень; у виборі інтонаційних засобів виразності потребує значної допомоги вчителя.

Припускається до 4 помилок у вимові й наголошуванні окремих слів, звуків.

6б. Учень (учениця) відтворює весь твір загалом правильно, однак робить тривалі паузи, самостійно пригадуючи наступну частину тексту; припускається окремих помилок (1-­2) на заміну, перестановку, пропуск слів і виправляє їх самостійно.

Читає текст загалом виразно, але темп читання здебільшого зависокий; є деякі недоліки в дикції, окремі помилки в інтонуванні кінця речення; у виборі інтонаційних засобів виразності користується допомогою вчителя.

Припускається до 3 помилок у вимові й наголошуванні окремих слів, звуків.

Достатній рівень

7б. Учень (учениця) відтворює твір правильно, але в окремих випадках припускається перестановки чи заміни слів і виправляє їх самостійно.

Читає текст загалом виразно, плавно, з досить чіткою дикцією; інтонування речень в цілому правильне; дотримується пауз, зумовлених розділовими знаками у тексті, однак емоцій не забарвлення відтворюваного тексту недостатньо виразне; потребує незначної допомоги у виборі темпу читання, сили голосу, тону.

Припускається 2-­3 помилок у вимові чи наголошуванні окремих слів, звуків.

8б. Учень (учениця) відтворює твір правильно, але в окремих випадках допускає паузи, перестановку чи заміну слів, які виправляє самостійно.

Читає текст загалом виразно, плавно, з гарною дикцією; правильно інтонує кінець речення; припускається неточностей щодо регулювання темпу читання і сили голосу; переважно самостійно правильно добирає інтонаційні засоби виразності, але не завжди точно інтонує у тексті слова, які відображують емоційний стан героя, стан природи і т. ін.

Припускається 1-­2 помилок у вимові чи наголошуванні окремих слів, звуків.

9б. Учень (учениця) правильно відтворює твір, припускається 1-­2 помилок на перестановку чи заміну слів, які виправляє самостійно.

Читає текст виразно, плавно, з гарною дикцією, правильно інтонує речення; припускається неточностей щодо регулювання темпу читання і сили голосу; самостійно добирає інтонаційні засоби виразності, але не завжди точно голосом передає своє й авторське ставлення до героїв чи подій.

Може допустити 1­-2 орфоепічні помилки.

Високий рівень

10б. Учень (учениця) повно і правильно відтворює зміст твору. Допускає 1 помилку у відтворенні змісту твору, яку виправляє самостійно.

Читає текст виразно, плавно, з гарною дикцією; інтонаційно виділяє найбільш вагомі за змістом слова; дотримується логічних пауз; правильно інтонує кінець речення; уміє самостійно добирати інтонаційні, мовленнєві та позамовні засоби (4 клас) виразності відповідно до змісту твору; мають місце окремі випадки неточного застосування логічних наголосів, ритмічних пауз.

Може допустити 1­-2 орфоепічні помилки.

11б. Учень (учениця) повно і правильно відтворює зміст твору.

Читає текст виразно, плавно, з гарною дикцією, правильним темпом і силою голосу; інтонація (логічний наголос, паузи, мелодика), емоційне забарвлення виразні; самостійно добирає і користується мовленнєвими та поза мовними (4 клас) засобами виразності, передаючи своє й авторське ставлення до змісту твору.

Є поодинокі вимовні помилки, які учень самостійно виправляє.

12б. Учень (учениця) повно і правильно відтворює зміст твору.

Читає текст виразно; має гарну дикцію; правильно користується під час читання інтонаційними (правильно робить паузи, регулює силу голосу і тон залежно від розділових знаків і змісту, інтонує кінець речення), мовленнєвими та позамовними (4 клас) засобами художньої виразності відповідно до жанрової специфіки твору; пере­ дає не лише авторське, а й власне ставлення до того, що читається.

Дотримується норм літературної вимови.

                    Норми оцінювання у II семестрі 2 класу

Орієнтовні вимоги до оцінювання сформованості навички читання вголос

Рівень навчальних досягнень учня/учениці	Бали	Характеристика навчальних досягнень учня/учениці
Початковий	1	Учень/учениця читає відривними складами, припускаючись численних помилок у закінченнях, наголошуванні слів, на пропуск, перестановку літер і складів, помилок мовного характеру. Повторно перечитує окремі слова, закінчення слів, робить великі паузи між словами, реченнями. Виявляє нерозуміння тексту як у цілому, так і змісту окремих речень
	2	Учень/учениця читає переважно складами, з тривалими паузами, припускаючись численних помилок у закінченнях, наголошуванні слів, на пропуск, перестановку літер і складів, помилок мовного характеру. Виявляє нерозуміння тексту в цілому але розуміє зміст окремих речень
	3	Учень/учениця значну кількість слів читає складами, не дотримуючись пауз між реченнями і смисловими групами слів. Припускається багатьох помилок на перестановку, заміну складів, звуків, слів, у наголошуванні слів. Виявляє нерозуміння тексту в цілому але частково розуміє зміст окремих фактів
Середній	4	Учень/учениця читає словами і складами. Читання монотонне. Часто припускається помилок у вимові, наголошуванні слів. Виявляє нерозуміння тексту в цілому, але розуміє окремі факти
	5	Учень/учениця читає переважно словами. Припускається помилок на заміну, перестановку складів, у наголошуванні слів, порушує правила вимови. Виявляє неповне розуміння фактичного змісту тексту
	6	Учень/учениця читає переважно плавно, цілими словами, припускаючись мовленнєвих помилок, а також у наголошуванні слів. Недостатньо повно розуміє фактичний зміст тексту. Припускається помилок, пов’язаних із розумінням основної думки твору, встановленні смислових зв’язків
Достатній	7	Учень/учениця читає плавно, цілими словами без зайвих пауз. Припускається кількох орфоепічних, мовленнєвих помилок. Виявляє достатнє розуміння фактичного змісту тексту. Припускається помилок, пов’язаних із розумінням основної думки твору
	8	Учень/учениця читає плавно словами, правильно. Припускається окремих помилок у наголошуванні слів. Усвідомлює фактичний зміст тексту, але не повно розуміє його основний смисл. Припускається помилок щодо розуміння підтексту, встановлення смислових, причиново-наслідкових зв’язків
	9	Учень/учениця читає плавно словами і групами слів, правильно. Припускається окремих орфоепічних помилок. Усвідомлює фактичний зміст та основний смисл тексту. Припускається помилок щодо розуміння підтексту, встановлення смислових, причиново-наслідкових зв’язків
Високий	10	Учень/учениця читає правильно, плавно словами і групами слів. Мають місце поодинокі орфоепічні помилки. У повному обсязі усвідомлює фактичний зміст та основний смисл текстів. Іноді припускається помилок щодо розуміння підтексту, встановлення смислових, причиново-наслідкових зв’язків
	11	Учень/учениця читає правильно, плавно словами і групами слів, із дотриманням норм літературної вимови. У повному обсязі, поглиблено усвідомлює фактичний зміст та основний смисл тексту. Іноді припускається неточностей щодо розуміння підтексту, встановлення смислових, причиново-наслідкових зв’язків
	12	Учень/учениця читає правильно, плавно, словами і групами слів із дотриманням норм літературної вимови. У повному обсязі, поглиблено розуміє фактичний зміст та основний смисл текстів, встановлює смислові, причиново-наслідкові зв’язки

За диктант та списування виставляють одну оцінку. При оцінюванні диктантів та списування доцільно брати до уваги грамотність і культуру оформлення письмової роботи. Оцінювання грамотності рекомендується здійснювати за такими вимогами:

орфографічні і пунктуаційні помилки вважаються рівноцінними;

помилка в одному й тому самому слові, яке повторюється в диктанті кілька разів, вважається однією помилкою; помилки на одне правило, але в різних словах вважаються різними помилками;

негрубими вважаються такі помилки: повторення тієї самої букви в слові; недописування букви в кінці слова (не за правилом); двічі підряд написане те саме слово в реченні. Дві негрубі прирівнюються до однієї грубої помилки;

охайні виправлення (неправильне написання на правильне) помилками не вважаються;

орфографічні та пунктуаційні помилки на невивчені правила виправляються, але не враховуються (якщо відповідні слова не були виписані на дошку під час диктанту, а розділові знаки не диктувалися вчителем).

Норми оцінювання списування та диктанту

Рівень навчальних досягнень учня/учениці	Бали	Кількість помилок
Початковий	1	17 і більше
	2	14-16 помилок
	3	11-13 помилок
Середній	4	8-10 помилок
	5	5-7 помилок
	6	1 негруба та 4 грубих помилки
Достатній	7	2 негрубі та 2 грубі помилки, або 3 грубі
	8	2 негрубі та 1 груба або1 негруба та 2 грубі помилки
	9	1 негруба та 1 груба помилки
Високий	10	2 негрубі помилки
	11	1 негруба помилка
	12	––

                                           Математика

Рівень навчальних досягнень учня/учениці	Бали	Характеристика навчальних досягнень учня/учениці
Початковий	1	Робота виконувалась, але допущено 12 і більше грубих помилок
	2	Правильно виконано менше 1/3 роботи або в роботі допущено 10-11 грубих помилок
	3	Правильно виконано 1/3 роботи або в роботі допущено 8-9 грубих помилок
Середній	4	Правильно виконано 2/5 роботи або в роботі допущено 6-7 грубих помилок
	5	Правильно виконано половину роботи або виконано роботу в повному обсязі й допущено 5 грубих помилок
	6	Правильно виконано 3/5 роботи або виконано роботу в повному обсязі й допущено 4 грубі помилки
Достатній	7	Правильно виконано 2/3 роботи або виконано роботу в повному обсязі й допущено 3 грубі помилки
	8	Правильно виконано 3/4 роботи або виконано роботу в повному обсязі й допущено 2 грубі помилки
	9	Робота виконана в повному обсязі, але допущено 1 грубу й 1 негрубу помилку
Високий	10	Робота виконана в повному обсязі, але допущено 1 негрубу помилку
	11	Робота виконана правильно в повному обсязі окрім завдання підвищеної складності або творчого характеру
	12	Робота виконана правильно в повному обсязі, в тому числі завдання підвищеної складності або творчого характеру

Під час перевірки слід розрізняти грубі й негрубі помилки. Дві негрубі помилки рекомендуємо прирівнювати до однієї грубої.

До грубих помилок належать:

неправильне обчислення у завданні, мета якого – перевірка обчислювальних умінь і навичок;

неправильне розв'язання задачі (пропуск дії, неправильний добір дії, зайва дія);

незнання або неправильне застосування властивостей, правил, алгоритмів, залежностей;

невідповідність виконаних вимірювань та геометричних побудов умові завдання.

Негрубими помилками є:

неправильно виконане обчислення у випадку, коли метою завдання не передбачена перевірка обчислювальних умінь і навичок;

відсутність пояснювального тексту, відповіді завдання, назви величин або невідповідність їх виконаним діям та отриманим результатам;

не доведене до логічного кінця робота з перетворення іменованих чисел з одних одиниць вимірювання в інші;

неправильне за стилістикою формулювання запитання чи відповіді задачі;

неправильне списування даних завдання за умови правильного його виконання;

помилки у записах математичних термінів, символів, позначеннях геометричних фігур.

Якщо учень (учениця) самостійно знаходить і охайно виправляє допущену помилку, то це не вважається недоліком роботи.

                 Пам'ятка "Звуко - буквенний аналіз"                                                                                                                                                               Наголос передають знаком ' над наголошеним звуком.

Слова розбивають на склади знаком |.

Нагадаємо, шо м’який знак і апостроф не є звуками, вони лише позначають відповідно м’якість чи твердість попередніх приголосних.

Тюльпан ( = • = |  – •' – )

Буква ґ

ЗВУК [ґ] вимовляється в небагатьох словах як аґрус, ґава, ґанок, ґедзь, ґніт, ґазда, ґаздиня, ґвалт, ґрати, ґрунт, ґудзик, ґуля, дзиґа, дзиґар, ґаламаґа, ґринджоли, ґелґотати та інших.

Порівняйте вимову звуків [г] і [ґ]: гречка — ґречно; грати — ґрати.

Знак м'якшення (ь). Буквосполучення ьо

Знак м'якшення (ь) звука не має, воно пом'якшує попередній приголосний звук.

Буквосполучення ьо пишемо для пом'якшення попереднього приголосного звука перед звуком [о] в середині складу: сьо-год-ні, де-ньок.

Буквосполучення йо

Букво­сполучення йо пишемо на початку слова, складу.

Передаємо звуками [й]+[о]: йод, йо-гурт, га-йок. 

Буква я, ю, є на початку слова (яблуко [й а б л у к о] , Юра [й у р а], єнот [й е н о т]), після голосного звуку (рояль [р о й а л'], приют [п р и й у т'], боєць [б о йе ц']) та апострофа (м’ята [м й а т а], в’юн [в й у н], п’єса [п й е с а]) позначає два звуки [й][а], [й][у], [й][е]. 

Якщо буква я, ю , є знаходиться  після приголосного звуку (шлях [ш л' а х], нюх [н' у х], синє [с и н' е]), тоді попередній приголосний м’який або пом’якшений твердий приголосний, букві я,ю,є відповідає звук [а], [у], [е]. Для пом’якшення твердого звуку після нього ставлять знак пом’якшення ’: [п а п’ і р]

Якщо після приголосного звуку ідуть букви І, Ь, тоді попередній приголосний звук буде м’яким (дім [д' і м]) або пом’якшеним твердим звуком (для пом’якшення твердого звуку після нього ставлять знак пом’якшення ’: папір [п а п’ і р]).

Звук [ш] завжди твердий: шість [ш’ і с т'].

Буква Ї завжди позначає два звуки [й][і]: їда [й і д а], солов’ї [с о л о в й і].

Якщо приголосний звук стоїть в кінці слова або після нього ідуть букви А, Е, И, О, У, апостроф чи інші приголосні, тоді він завжди твердий: рука [р у к а].  

Буква щ завжди позначає два звуки [ш][ч] : дощ [д о ш ч], щука [ш ч у к а]. 

Коли буквосполучення дж, дз позначає один звук [дж], [дз], вимовляйте ці звуки злито, не ділячи їх на два: джміль [дж м’ і л'], дзвін [дз в’ і н'].  

Буква м’який знак і апостроф не є звуками, вони лише позначають відповідно м’якість чи твердість попередніх приголосних.

В українській мові м'якість звука [ц'] в кінці слів позначається знаком м'якшення (ь): молодець, прапорець, олівець, оселедець. 

ЗВУКО-БУКВЕНИЙ аналіз слова.

Зразок звуко-буквеного аналізу слова.

1. Вимов слово вголос.

2. Поділи його на склади.

3. Визнач наголошений склад (в односкладових словах наголос не визначається).

4. Назви послідовно всі звуки в слові і познач їх буквами в квадратних дужках, наприклад: [г а л' а в и^е н а].

5. Запиши слово буквами.

6. Полічи кількість звуків і кількість букв.

7. Поясни невідповідність між кількістю звуків і букв, якщо вона не однакова.

 8.Порахуй кількість складів.

Звуко-буквений аналіз слова сьогодні:

1. сьогодні

2. сьо-год-ні

3. сьогодні

4. [с' о г о д н' і],  [= • | – •' – | = • ]

5. сьогодні (ес, знак м'якшення, о, ге, о, де, ен і)

6. звуків 7, букв 8

7. знак м'якшення не є звуком, він тільки пом'якшує попередній приголосний звук

Звуко-буквений аналіз слова працюють:

1. працюють

2. пра-цю-ють

3. працюють

4. [п р а ц' у й у т'],  [– – •|= •' | = • = ]

5. працюють (пе, ер, а, це, ю, ю, те, знак м'якшення)

6. звуків 8, букв 8

7. знак м'якшення не є звуком, він тільки пом'якшує попередній приголосний звук, буква ю після голосного звуку позначає два звуки [й] [у].

Склад. Поділ слова на склади

Склад — це частина слова, яку вимовляють одним поштовхом повітря. Склад може мати тільки голосний звук або поєднання голосного і одного або більше приголосних звуків. У слові стільки складів, скільки у ньому голосних звуків. 

Під час поділу на склади сполучення букв дз, дж, які позначають звук [дз], [дж] не розриваються: пе-ре-дзвін.

Слово із одним складом називається односкладовим (рак, мак), двома – двоскладовим (ко-ма, па-ва), …, багатьма – багатоскладовим (по-лу-ни-ця). 

Склад, що закінчується голосним звуком, називається відкритим (ко-ма). Склад, що закінчується приголосним звуком, називається закритим (мак, рід-ний).

Склад, на який падає наголос, називається наголошеним.  

ЗРАЗОК

Працюють  [п р а ц' у й у т']- 8 зв.,8 б.,3 скл.