До уваги батьків!!!

19 лютого розпочинаємо заняття після карантину!!!
Тільки у понеділок працюємо :
1 урок - 11.20 - 11.55
2 урок - 12.00 - 12.30
3 урок - 12.40 - 13.15
4 урок - 13.20 - 13.55
5 урок - 14.00 - 14.30
Парадна форма, змінне взутття!!!
Працюємо за розкладом, форму не беремо!!!

Обов'язково!!!!
Змінити обгортки на щоденнику, зошитах!!!
Підклеїти підручники, обгорнути, перевірити паспорт, закладинки!!!

У поданих реченнях постав до іменників запитання та визнач відмінок іменників.
У лузі, під гіллястим дубом, була криниця. Одного разу прийшов до криниці хлопчик. Він любив пустувати. Підняв камінь, кинув у криницю.
Камінь упав на дно криниці, закрив джерело. Криниця засохла. Висохла трава навколо, дуб засох. На дубі перестав мостити гніздо соловейко, він полетів собі кудись.
Минули роки. Хлопчик став дорослим. Прийшов він якось на те місце. Не стало ні лугу, ні дуба, ні соловейка, ні криниці.
Довкола пісок, пилюка ..

Для того, щоб без помилок відміняти іменники, пропонуємо користуватися допоміжними словами до кожного відмінка, додаючи це слово до запитання:
Н.в. – є (хто?що? є)
Р.в. – немає (кого?чого? немає)
Д.в. – даю (кому?чому? даю)
З.в. – бачу (кого?що? бачу)
О.в. – керую (ким?чим? керую)
М.в. - стою (на кому?на чому? стою)

Спиши цей текст та виправ у ньому помилки:
В Україна писемність виникла давно, ще до хрещення.  Вчені-археологи розкопали багато знахідка, на яких були зображені знак, схожі на ієрогліф. Наступним крок у  розвитку мовлення була піктографія (це позначення малюнками предмет або подія), і тільки після цього виникло писемне мовлення. З таких писемних твір ми дізнаємося про життя і діяльність наших предок.

Прочитай текст. Визнач, у якому відмінку вжиті виділені іменники.
Де б я не був, блукаючи лісами й болотами, привал завжди намагався робити біля річки. На березі, після повені, лишається багато сміття – збирай і розкладай багаття. І вода поряд.
Отак колись у серпні сидів я на березі, сьорбаючи припахлий димком запашний чай.
Я відпочивав, розморений, ніживсяна сонці. Раптом на обмілину спусився табунець птахів. Здаля  я не впізнав їх. На обмілину сіла зграйкакуликів – великих улитів.
Багатороків я збирав колекцію птахів для орнітологічного музею, і за цей час мені вдалося добути лише одного такого куличка. Можна собі уявити мій стан!
А улити ходили собі по обмілині, ловко вихоплюючи з води якусь  їжу. Зібравши поживу на одному місці, табунець знімався, перелітав на іншемісце і знов сідав, посуваючись усе ближче  до мене. Кращого випадку годі було чекати.
Кулики –птахи полохливі, тим більше улити. Підстерегти й упіймати  улита  не так-то й легко… Та мені пощастило – на місце привалу я повернувся ізздобиччю в руках…(М.Бубнов, Ю.Бубнов)      

Визнач відмінок виділених іменників. Поясни, як ти це зробив.
Узимку темніє рано. Я сиджу у своїйкімнаті. Напівтемно і затишно. Чутно, як співають колядники. Певно і до нас теж  зайдуть… А бабуся вже давно примостилася в сінях, чекаючи на співочі вертепи.  Я нишком визираю у вікно, щоб розгледіти, як вбрані колядники. О! Вже і в нас співають!!! Бабуся пригощає  колядників цукерками і горіхами. Це я знаю, бо чула, як вона, урочисто і піднесено, говорила сусідкам: "Бога треба славити не за гроші, а від усього серця…"
Але  зараз мене більш усього турбує, що я вчора посварилася з подругами. Ми ліпили сніговика, потім почали будувати фортецю, а потім щось сталося і почалася сварка. Тому я цілий день сиділа вдома, читала книжку і нудилася. От якби була мама!!! Вона завжди допомагала розібратися у всіх моїх складних справах. І вони ставали маленькими і простими, як розлузкані насінинки…(Г.Левицька)

Вивчаємо відмінки!!! Структура категорії відмінка іменника.

У сучасній українській мові категорію відмінка іменника складають сім відмінків: називний, родовий, давальний, знахідний, орудний, місцевий, кличний. Відмінок - граматична форма іменника, якою виражається те чи інше відношення ( суб'єктне, об'єктне, означальне, обставинне ) іменника до інших слів у словосполученні і реченні. Кожне з цих відношень і становить граматичне значення відмінкової форми. 

Називний відмінок називається прямим, усі інші - непрямими.

Усі відмінки, окрім називного та кличного, можуть вживатися з прийменником. Місцевий відмінок вживається тільки з прийменником.

Відмінки в українській мові

НОМЕР	НАЗВА	ПИТАННЯ	ПРИКЛАД
1	НАЗИВНИЙ	ХТО? ЩО?	ластівк-а
2	РОДОВИЙ	КОГО? ЧОГО?	ластівк-и
3	ДАВАЛЬНИЙ	КОМУ? ЧОМУ?	ластівц-і
4	ЗНАХІДНИЙ	КОГО? ЩО?	ластівк-у
5	ОРУДНИЙ	КИМ? ЧИМ?	ластівк-ою
6	МІСЦЕВИЙ	НА КОМУ? НА ЧОМУ?	на ластівц-і
7	КЛИЧНИЙ	-	ластівк-о

Не змінюються за відмінками:

1. іншомовні слова з кінцевим голосним: Декларуа, меню, кіно, але пальто, пальта;
2. жіночі прізвища на приголосний та -о: Ковальчук, Шевченко;
3. російські прізвища на -ово, -аго, -их: Дурново, Живаго, Черних;
4. абревіатури: НТР,але вузу, ЛАЗом;
5. складноскорочені слова типу завскладу, замдекана. 

Зразок ЗВУКО-БУКВЕНОГО аналізу слова.

Зразок звуко-буквеного аналізу слова.

1. Вимов слово вголос.

2. Поділи його на склади.

3. Визнач наголошений склад (в односкладових словах наголос не визначається).

4. Назви послідовно всі звуки в слові і познач їх буквами в квадратних дужках, наприклад: [г а л' а в и^е н а].

5. Запиши слово буквами.

6. Полічи кількість звуків і кількість букв.

7. Поясни невідповідність між кількістю звуків і букв, якщо вона не однакова.

 8.Порахуй кількість складів.

Звуко-буквений аналіз слова сьогодні:

1. сьогодні

2. сьо-год-ні

3. сьогодні

4. [с' о г о д н' і],  [= • | – •' – | = • ]

5. сьогодні (ес, знак м'якшення, о, ге, о, де, ен і)

6. звуків 7, букв 8

7. знак м'якшення не є звуком, він тільки пом'якшує попередній приголосний звук

Звуко-буквений аналіз слова працюють:

1. працюють

2. пра-цю-ють

3. працюють

4. [п р а ц' у й у т'],  [– – •|= •' | = • = ]

5. працюють (пе, ер, а, це, ю, ю, те, знак м'якшення)

6. звуків 8, букв 8

7. знак м'якшення не є звуком, він тільки пом'якшує попередній приголосний звук, буква ю після голосного звуку позначає два звуки [й] [у].

Тренуємось робити розбір слів!!!!
Обов'язок, бур'ян, ллється, зілля, багаття, щедрість, п'ять, джунглі,
дзвінок, горщик,бездоріжжя, яблуня, джміль.

 Зразок розбору іменника. Розберіть виділені в реченнях іменники як частину мови.

Послідовність розбору іменника як частини мови
•    Іменник, його загальне значення. На яке питання відповідає.
•    Початкова форма (називний відмінок однини).
•    Загальна чи власна назва. Назва істоти чи неістоти
•    Рід, число, відмінок.
•    Слово, з яким зв'язаний у реченні.
•    Синтаксична роль.(Яким є членом речення)

Слухаю, як дерево часу росте (О.Софієнко)

Зразок усного розбору іменника

Дерево — іменник, означає предмет, відповідає на питання що? Стоїть у початковій формі.  Загальна назва.Назва неістоти. Середній рід, ужитий у називному відмінку однини. Зв'язаний з рости. У реченні є підметом.

Зразок письмового розбору іменника.

Дерево — ім., означає предмет; поч. ф. — дерево;  заг.;неіст., с. р., Н. в., одн.; II відм., зв'язаний з рости.; підмет.
1. Без тебе, мамо, не пізнать науки, як честь і совість треба берегти. (Т. Нещерет). 2. Я йшов буз сумнівів і страху, лишень би з честю й гідністю дійти. (3. Красівський). 3. О гуси, гусенята! Прилиньте нині взяти на крилята земних дітей! (М. Рильський).

Працюємо додатково                                                                                                                           СТОРІНКА 1.

ЧАСТИНИ МОВИ. Загальне уявлення про частини мови.

Вправа 1. Чи знаєш ти частини мови? Доповни запис відповідними словами.

1. Слова, що є назвами предметів і відповідають на питання хто? що?, називаються іменниками. Наприклад: мама, дерево, парта, горох, Дніпро.

2. Слова, що називають ознаки предметів, це — прикметники. Ці слова відповідають на питання який? Яка? Яке? Які?  Наприклад: рідна мама, високе дерево, нова парта, зелений горох, могутній Дніпро. 

3. Дієсловами називаються слова, що означають дію та стан. Дієслова відповідають на питання що робити? Що зробив? Що робить? Що робитиме? Наприклад: спати, спить, спав, спатиме.

Вправа 2. 

1. Прочитай слова. Упізнай серед них іменники, прикметники, дієслова та познач їх відповідними позначками: ім.,пр.,д. Зразок: Зима (ім.), зимовий (пр.), зимувати (д.).

Зима (ім.), діти (ім.), сніжна (пр.), кататися (д.), сани (ім.), гратися (д.), і, мороз (ім.), але, любить (д.), холодний (пр.), морозний (пр.), на, без, сніг (ім.).

2. Не підписані слова випиши так:

Прийменники — на, без.

Сполучники — і, але.

Вправа 3. Використовуючи подані вище слова, склади і запиши два речення про зиму.

СТОРІНКА 2.

Прийшла сніжна зима. День став холодний і морозний. 

Діти люблять кататися на санах. Падає білий сніг.

1. За допомогою вертикальних ліній розбий ланцюжок на окремі слова. Прочитай, що утворилося.

Січень без снігу – літо без хліба.

2. Як ти розумієш цю прикмету?

Узимку глибокий сніг вкриє і зігріє землю. А весною вона насититься талими водами. Усе це добре для майбутнього врожаю.

Словниково-логічні вправи на розрізнення слів за родовими та видовими ознаками

Вправа 4.

1. Закресли «зайве» слово в кожній групі слів. Свій вибір обґрунтуй.

Огірок, вишня морква, буряк,  овочі.          (вишня – фрукт)

Слива, яблуко, груша, картопля, фрукти.     (картопля - овоч) 

Лев, ведмідь, лисиця, корова, дикі тварини.  (корова – свійська тварина)

Клен, ясен, береза, тюльпан, дерева.          (тюльпан - трав'яниста рослина)

2. Допиши рядки відповідними словами. 

Вправа 5.

1. Прочитай загадку. Доповни її словами з довідки і відгадай. 

Швидко скрізь цей птах літає,

безліч мошок поїдає,

За вікном гніздо будує,

тільки в нас він не зимує.

Слова для довідки: поїдає, будує, літає, не зимує. 

2. Запиши слово-відгадку і ще кілька назв птахів.

СТОРІНКА 3.

Птахи: ластівка, сорока, горобець, синиця, лелека, страус, дятел, ворона.

Вправа 6.

1. Подані слова розподіли на дві групи за їх значенням і запиши.

Клен, дуб, тюльпан, береза, гвоздика, гладіолус, ялина, айстра, сосна.

Дерева: клен, дуб, береза, ялина, сосна. 

Квіти: тюльпан, гвоздика, гладіолус, айстра.

2. Чому їх так згруповано? Поясни.

У дерев міцний стовбу. Квіти мають трав'янисте стебло, гарні квітки.

Вправа 7.

1. Розгадай ребус. Запиши слово-відгадку.

Зима.

Лимон + (- л +з) – он + А  

2. Напиши назви зимових місяців: грудень, січень, лютий.

Розрізнення спільнокореневих слів, які належать до різних частин мови.

Вправа 8.

1. Прочитай ряди слів. Познач у квадратику групу споріднених. Поясни, чому інші ряди слів не є спільнокореневими.

   Гора, горе, горить   (мають однаковий корінь, але зовсім різне значення)

   мороз, морозу, морозові, морозом (різні відмінкові форми одного слова)

   заметіль, завія, завірюха (різні корені)

Х зима, зимовий, зимівля, зимувати.

2. З'ясуй, якими частинами мови є слова цієї групи. Познач їх відповідними позначками: ім., пр., д.

СТОРІНКА 4.

Зима (ім.), зимовий (пр.), зимівля (ім.), зимувати (д.)

Вправа 9.

1. Розгадай ребус.

Січень

Сім + (-м +ч) + ЕНЬ

2. Запиши слово-відгадку і спільнокореневі до нього слова. Визнач, до якої частини мови вони належать.

Січень (ім.), січнева (пр.).

3. З одним зі слів склади речення. Підкресли в ньому головні члени.

Січень принесе зимові свята. 

Завітала холодна січнева пора.

Вправа 10. До іменників — назв неістот добери споріднені іменники — назви істот.

Пекарня — пекар

Перукарня – перукар  

Лікарня — лікар 

Будівля — будівельник

фотографія — фотограф 

трактор — тракторист

спів — співак 

коса — косар

шахта — шахтар

СТОРІНКА 5.

Вправляння в розрізненні іменників, прикметників, дієслів.

Вправа 11.

1. Прочитай і відгадай загадки.

1. Надворі горою, а в хаті водою.        

2. Біле, а не цукор, м'яке, а не вата, без ніг, а йде. 

3. Білий, як пір'їна, а холодний, як крижина.

Відгадка: сніг.

2. Яка загадка виявилась найлегшою? Чому?

Завдяки точним прикметникам найлегшою виявилась третя відгадка.

3. Запиши слово-відгадку і спільнокореневі до нього слова. Визнач, до яких частин мови вони належать.

Сніг (ім.), сніговик (ім.), сніжок (ім.), сніжинка (ім.), сніжить (д.), снігова (пр.), засніжений (пр.) 

Вправа 12.

1. Прочитай вірш Миколи Вороного. Про що йдеться у вірші?

Білесенькі сніжиночки,

вродились ми з води.

Легенькі, як пушиночки, 

спустилися сюди.

Йдеться про снігопад.

2. Випиши з вірша іменники, прикметники, дієслова.

Іменники: сніжиночки, води, пушиночки.

Прикметники: білесенькі, легенькі. 

Дієслова: вродились, спустились.  

3. У поданих квадратах намалюй свої сніжинки.

СТОРІНКА 6.

Загальне поняття про іменник. Іменники — назви істот і неістот.

Вправа 13. Побудь у ролі вчителя! 

1. Прочитай текст, списаний учнем. Виправ помилки і додай службові слова, щоб відновити втрачений між реченнями зв'язок. 

  Сніжинки виникають завдяки водяній парі. 

  Водяна пара піднімається високо над  землею, туди, де панує сильний холод. І тут одразу з неї утворюються крихітні крижинки-кришталики. Шестикутний кришталик весь час росте, збільшується і, нарешті, стає дивовижною зірочкою.

  Сніжинки повільно, дуже повільно опускаються. Вони злипаються і падають на землю у вигляді лапатого снігу (За Мартою Гумілевською).

2. Що допомогло тобі пов'язати слова в реченнях?

Службові слова та закінчення слів.

Вправа 14.

1. Прочитай заголовок вірша. Про що йтиметься в ньому?

Вдячна киця.

Їла Катя паляницю, 

пригостила нею кицю. 

Киця бігає по хаті: — 

Чим же я віддячу Каті? — 

Як стемніло, киця в ліжко 

принесла Катрусі... мишку.   (Ігор Січовик)

2. Випиши з вірша назви істот і неістот. 

Істоти: киця, Катя, мишка.

Неістоти: паляниця, хата, ліжко.

СТОРІНКА 7.

Вправа 15. Пограймося у гру! 

1. Із букв слова республіка треба скласти і записати різні іменники. Виграє той, хто запише більше слів за 1 хвилину. А за однакової кількості слів виграє той, у кого слова мають більшу кількість букв. До уваги береться грамотність та охайність письма.

Республіка: лікар, публіка, села, суп, пуск, серп, бік, кіл, кір, рік, бук, куб, краб, брак, раб, бар, булка, Кабул, пекар, карп, каска, білка, калібр, сік, ріка, балка, каркас, сак, рак.

2. Чи є серед записаних слів назви істот? Підкресли їх.

Вправа 20. До поданих загальних назв добери власні і запиши. 

Назви країн: Англія, Франція, Китай, Грузія.

Назви міст: Київ, Одеса, Львів, Ковель.

Назви сіл: Комарів, Нагуєвичі, Заділ.  

Назви вулиць: Київська, Тараса Шевченка, Широка, Лесі Українки.

СТОРІНКА 9.

Вправа 21.

1. Напиши імена та прізвища двох-трьох видатних українців.

Леся Українка, Тарас Шевченко, Леонід Каденюк, Соломія Крушельницька, Катерина Білокур, Борис Патон, Андрій Шевченко.

2. Чому їх вважають видатними?

Тараса Шевченка – видатний поет та художник, його по праву називають Великим Кобзарем. 

Леся Українка – відома письменниця. 

Леонід Каденюк – перший космонавт незалежної України.

Борис Патон – відомий учений, котрий винайшов новий спосіб зварювання.

Соломія Крушельницька – всесвітньовідома оперна співачка.

Микола Лисенко – великий український композитор.

Катерина Білокур – всесвітньовідома художниця.  

Вони та багато інших внесли вагомий вклад в культуру, науку, спорт нашої держави.

Іменники, утворені від прикметників.СТОРІНКА 11.

Рід іменників: чоловічий, жіночий, середній.

Вправа 28. За допомогою стрілок установи відповідність.

Іменники, до яких можна додати слова 

Мій, він – чоловічого роду

Моя, вона – жіночого роду

Моє, воно – середнього роду

Вправа 29. Переставляючи місцями букви, утвори по два слова. Запиши їх за зразком, указавши рід.

трава (ж.р.)       аврта      ватра (ж.р.)

осел (ч.р.)         олес        село (с.р.)

рис (ч.р)            ирс         сир (ч.р.)

літо (с.р.)          олті         тіло (с.р.)

вікно (с.р.)        іквон       кіно (с.р.)

кабан (ч.р.)       анкба      банка (ж.р.)

пілот (ч.р.)        пітло       тіло (с.р.)

Вправа 30. 

1. Прочитай іменники. Визнач їх рід.

2. Допиши рядки слів відповідними іменниками. Визнач їх рід. За потреби скористайся словами з довідки.

Півень, курка, курча (с.р.)

Гуска, гусак, гусеня (с.р.)

Качка, качур, каченя (с.р.)

Бик, корова, теля (с.р.)

Кінь, кобила, лоша (с.р.)

Коза, цап, цапеня (с.р.) 

Слова для довідки: козеня, каченя, теля, курча, лоша, гусеня.

СТОРІНКА 11.

Визначення роду іменників. Спостереження за родовими закінченнями іменників.

Вправа 31.

1. Прочитай вірш. Чому його так названо?

Криничка.

За селом у нас криничка (ж.р.)

неглибока, невеличка. 

Клен (ч.р.) шумить над нею листом (ч.р.), 

в ній вода (ж.р.) холодна й чиста.                    (Микола Сингаївський)

2. Над виділеними іменниками скорочено напиши їх рід: ч.р., ж.р., с.р.

Вправа 32. 

1. Подані іменники запиши у три рядки, згрупувавши їх за родами.

Батько, сіль, весло, жук, море, донька, кошеня, пшениця, коник.

Чоловічий рід: батько, жук , коник .         (-о, нульове, нульове)

Жіночий рід: сіль, донька, пшениця.         (нульове, -а, -я)

Середній рід: весло, море, кошеня.          (-о, -е, -я)

2. Познач закінчення у словах. Зверни увагу, які закінчення мають іменники чоловічого, жіночого, середнього роду.