Працюємо додатково                                                                                                                           СТОРІНКА 1.

ЧАСТИНИ МОВИ. Загальне уявлення про частини мови.

Вправа 1. Чи знаєш ти частини мови? Доповни запис відповідними словами.

1. Слова, що є назвами предметів і відповідають на питання хто? що?, називаються іменниками. Наприклад: мама, дерево, парта, горох, Дніпро.

2. Слова, що називають ознаки предметів, це — прикметники. Ці слова відповідають на питання який? Яка? Яке? Які?  Наприклад: рідна мама, високе дерево, нова парта, зелений горох, могутній Дніпро. 

3. Дієсловами називаються слова, що означають дію та стан. Дієслова відповідають на питання що робити? Що зробив? Що робить? Що робитиме? Наприклад: спати, спить, спав, спатиме.

Вправа 2. 

1. Прочитай слова. Упізнай серед них іменники, прикметники, дієслова та познач їх відповідними позначками: ім.,пр.,д. Зразок: Зима (ім.), зимовий (пр.), зимувати (д.).

Зима (ім.), діти (ім.), сніжна (пр.), кататися (д.), сани (ім.), гратися (д.), і, мороз (ім.), але, любить (д.), холодний (пр.), морозний (пр.), на, без, сніг (ім.).

2. Не підписані слова випиши так:

Прийменники — на, без.

Сполучники — і, але.

Вправа 3. Використовуючи подані вище слова, склади і запиши два речення про зиму.

СТОРІНКА 2.

Прийшла сніжна зима. День став холодний і морозний. 

Діти люблять кататися на санах. Падає білий сніг.

1. За допомогою вертикальних ліній розбий ланцюжок на окремі слова. Прочитай, що утворилося.

Січень без снігу – літо без хліба.

2. Як ти розумієш цю прикмету?

Узимку глибокий сніг вкриє і зігріє землю. А весною вона насититься талими водами. Усе це добре для майбутнього врожаю.

Словниково-логічні вправи на розрізнення слів за родовими та видовими ознаками

Вправа 4.

1. Закресли «зайве» слово в кожній групі слів. Свій вибір обґрунтуй.

Огірок, вишня морква, буряк,  овочі.          (вишня – фрукт)

Слива, яблуко, груша, картопля, фрукти.     (картопля - овоч) 

Лев, ведмідь, лисиця, корова, дикі тварини.  (корова – свійська тварина)

Клен, ясен, береза, тюльпан, дерева.          (тюльпан - трав'яниста рослина)

2. Допиши рядки відповідними словами. 

Вправа 5.

1. Прочитай загадку. Доповни її словами з довідки і відгадай. 

Швидко скрізь цей птах літає,

безліч мошок поїдає,

За вікном гніздо будує,

тільки в нас він не зимує.

Слова для довідки: поїдає, будує, літає, не зимує. 

2. Запиши слово-відгадку і ще кілька назв птахів.

СТОРІНКА 3.

Птахи: ластівка, сорока, горобець, синиця, лелека, страус, дятел, ворона.

Вправа 6.

1. Подані слова розподіли на дві групи за їх значенням і запиши.

Клен, дуб, тюльпан, береза, гвоздика, гладіолус, ялина, айстра, сосна.

Дерева: клен, дуб, береза, ялина, сосна. 

Квіти: тюльпан, гвоздика, гладіолус, айстра.

2. Чому їх так згруповано? Поясни.

У дерев міцний стовбу. Квіти мають трав'янисте стебло, гарні квітки.

Вправа 7.

1. Розгадай ребус. Запиши слово-відгадку.

Зима.

Лимон + (- л +з) – он + А  

2. Напиши назви зимових місяців: грудень, січень, лютий.

Розрізнення спільнокореневих слів, які належать до різних частин мови.

Вправа 8.

1. Прочитай ряди слів. Познач у квадратику групу споріднених. Поясни, чому інші ряди слів не є спільнокореневими.

   Гора, горе, горить   (мають однаковий корінь, але зовсім різне значення)

   мороз, морозу, морозові, морозом (різні відмінкові форми одного слова)

   заметіль, завія, завірюха (різні корені)

Х зима, зимовий, зимівля, зимувати.

2. З'ясуй, якими частинами мови є слова цієї групи. Познач їх відповідними позначками: ім., пр., д.

СТОРІНКА 4.

Зима (ім.), зимовий (пр.), зимівля (ім.), зимувати (д.)

Вправа 9.

1. Розгадай ребус.

Січень

Сім + (-м +ч) + ЕНЬ

2. Запиши слово-відгадку і спільнокореневі до нього слова. Визнач, до якої частини мови вони належать.

Січень (ім.), січнева (пр.).

3. З одним зі слів склади речення. Підкресли в ньому головні члени.

Січень принесе зимові свята. 

Завітала холодна січнева пора.

Вправа 10. До іменників — назв неістот добери споріднені іменники — назви істот.

Пекарня — пекар

Перукарня – перукар  

Лікарня — лікар 

Будівля — будівельник

фотографія — фотограф 

трактор — тракторист

спів — співак 

коса — косар

шахта — шахтар

СТОРІНКА 5.

Вправляння в розрізненні іменників, прикметників, дієслів.

Вправа 11.

1. Прочитай і відгадай загадки.

1. Надворі горою, а в хаті водою.        

2. Біле, а не цукор, м'яке, а не вата, без ніг, а йде. 

3. Білий, як пір'їна, а холодний, як крижина.

Відгадка: сніг.

2. Яка загадка виявилась найлегшою? Чому?

Завдяки точним прикметникам найлегшою виявилась третя відгадка.

3. Запиши слово-відгадку і спільнокореневі до нього слова. Визнач, до яких частин мови вони належать.

Сніг (ім.), сніговик (ім.), сніжок (ім.), сніжинка (ім.), сніжить (д.), снігова (пр.), засніжений (пр.) 

Вправа 12.

1. Прочитай вірш Миколи Вороного. Про що йдеться у вірші?

Білесенькі сніжиночки,

вродились ми з води.

Легенькі, як пушиночки, 

спустилися сюди.

Йдеться про снігопад.

2. Випиши з вірша іменники, прикметники, дієслова.

Іменники: сніжиночки, води, пушиночки.

Прикметники: білесенькі, легенькі. 

Дієслова: вродились, спустились.  

3. У поданих квадратах намалюй свої сніжинки.

СТОРІНКА 6.

Загальне поняття про іменник. Іменники — назви істот і неістот.

Вправа 13. Побудь у ролі вчителя! 

1. Прочитай текст, списаний учнем. Виправ помилки і додай службові слова, щоб відновити втрачений між реченнями зв'язок. 

  Сніжинки виникають завдяки водяній парі. 

  Водяна пара піднімається високо над  землею, туди, де панує сильний холод. І тут одразу з неї утворюються крихітні крижинки-кришталики. Шестикутний кришталик весь час росте, збільшується і, нарешті, стає дивовижною зірочкою.

  Сніжинки повільно, дуже повільно опускаються. Вони злипаються і падають на землю у вигляді лапатого снігу (За Мартою Гумілевською).

2. Що допомогло тобі пов'язати слова в реченнях?

Службові слова та закінчення слів.

Вправа 14.

1. Прочитай заголовок вірша. Про що йтиметься в ньому?

Вдячна киця.

Їла Катя паляницю, 

пригостила нею кицю. 

Киця бігає по хаті: — 

Чим же я віддячу Каті? — 

Як стемніло, киця в ліжко 

принесла Катрусі... мишку.   (Ігор Січовик)

2. Випиши з вірша назви істот і неістот. 

Істоти: киця, Катя, мишка.

Неістоти: паляниця, хата, ліжко.

СТОРІНКА 7.

Вправа 15. Пограймося у гру! 

1. Із букв слова республіка треба скласти і записати різні іменники. Виграє той, хто запише більше слів за 1 хвилину. А за однакової кількості слів виграє той, у кого слова мають більшу кількість букв. До уваги береться грамотність та охайність письма.

Республіка: лікар, публіка, села, суп, пуск, серп, бік, кіл, кір, рік, бук, куб, краб, брак, раб, бар, булка, Кабул, пекар, карп, каска, білка, калібр, сік, ріка, балка, каркас, сак, рак.

2. Чи є серед записаних слів назви істот? Підкресли їх.

Вправа 20. До поданих загальних назв добери власні і запиши. 

Назви країн: Англія, Франція, Китай, Грузія.

Назви міст: Київ, Одеса, Львів, Ковель.

Назви сіл: Комарів, Нагуєвичі, Заділ.  

Назви вулиць: Київська, Тараса Шевченка, Широка, Лесі Українки.

СТОРІНКА 9.

Вправа 21.

1. Напиши імена та прізвища двох-трьох видатних українців.

Леся Українка, Тарас Шевченко, Леонід Каденюк, Соломія Крушельницька, Катерина Білокур, Борис Патон, Андрій Шевченко.

2. Чому їх вважають видатними?

Тараса Шевченка – видатний поет та художник, його по праву називають Великим Кобзарем. 

Леся Українка – відома письменниця. 

Леонід Каденюк – перший космонавт незалежної України.

Борис Патон – відомий учений, котрий винайшов новий спосіб зварювання.

Соломія Крушельницька – всесвітньовідома оперна співачка.

Микола Лисенко – великий український композитор.

Катерина Білокур – всесвітньовідома художниця.  

Вони та багато інших внесли вагомий вклад в культуру, науку, спорт нашої держави.

Іменники, утворені від прикметників.СТОРІНКА 11.

Рід іменників: чоловічий, жіночий, середній.

Вправа 28. За допомогою стрілок установи відповідність.

Іменники, до яких можна додати слова 

Мій, він – чоловічого роду

Моя, вона – жіночого роду

Моє, воно – середнього роду

Вправа 29. Переставляючи місцями букви, утвори по два слова. Запиши їх за зразком, указавши рід.

трава (ж.р.)       аврта      ватра (ж.р.)

осел (ч.р.)         олес        село (с.р.)

рис (ч.р)            ирс         сир (ч.р.)

літо (с.р.)          олті         тіло (с.р.)

вікно (с.р.)        іквон       кіно (с.р.)

кабан (ч.р.)       анкба      банка (ж.р.)

пілот (ч.р.)        пітло       тіло (с.р.)

Вправа 30. 

1. Прочитай іменники. Визнач їх рід.

2. Допиши рядки слів відповідними іменниками. Визнач їх рід. За потреби скористайся словами з довідки.

Півень, курка, курча (с.р.)

Гуска, гусак, гусеня (с.р.)

Качка, качур, каченя (с.р.)

Бик, корова, теля (с.р.)

Кінь, кобила, лоша (с.р.)

Коза, цап, цапеня (с.р.) 

Слова для довідки: козеня, каченя, теля, курча, лоша, гусеня.

СТОРІНКА 11.

Визначення роду іменників. Спостереження за родовими закінченнями іменників.

Вправа 31.

1. Прочитай вірш. Чому його так названо?

Криничка.

За селом у нас криничка (ж.р.)

неглибока, невеличка. 

Клен (ч.р.) шумить над нею листом (ч.р.), 

в ній вода (ж.р.) холодна й чиста.                    (Микола Сингаївський)

2. Над виділеними іменниками скорочено напиши їх рід: ч.р., ж.р., с.р.

Вправа 32. 

1. Подані іменники запиши у три рядки, згрупувавши їх за родами.

Батько, сіль, весло, жук, море, донька, кошеня, пшениця, коник.

Чоловічий рід: батько, жук , коник .         (-о, нульове, нульове)

Жіночий рід: сіль, донька, пшениця.         (нульове, -а, -я)

Середній рід: весло, море, кошеня.          (-о, -е, -я)

2. Познач закінчення у словах. Зверни увагу, які закінчення мають іменники чоловічого, жіночого, середнього роду.