У поданих реченнях постав до іменників запитання та визнач відмінок іменників.
У лузі, під гіллястим дубом, була криниця. Одного разу прийшов до криниці хлопчик. Він любив пустувати. Підняв камінь, кинув у криницю.
Камінь упав на дно криниці, закрив джерело. Криниця засохла. Висохла трава навколо, дуб засох. На дубі перестав мостити гніздо соловейко, він полетів собі кудись.
Минули роки. Хлопчик став дорослим. Прийшов він якось на те місце. Не стало ні лугу, ні дуба, ні соловейка, ні криниці.
Довкола пісок, пилюка ..

Для того, щоб без помилок відміняти іменники, пропонуємо користуватися допоміжними словами до кожного відмінка, додаючи це слово до запитання:
Н.в. – є (хто?що? є)
Р.в. – немає (кого?чого? немає)
Д.в. – даю (кому?чому? даю)
З.в. – бачу (кого?що? бачу)
О.в. – керую (ким?чим? керую)
М.в. - стою (на кому?на чому? стою)

Спиши цей текст та виправ у ньому помилки:
В Україна писемність виникла давно, ще до хрещення.  Вчені-археологи розкопали багато знахідка, на яких були зображені знак, схожі на ієрогліф. Наступним крок у  розвитку мовлення була піктографія (це позначення малюнками предмет або подія), і тільки після цього виникло писемне мовлення. З таких писемних твір ми дізнаємося про життя і діяльність наших предок.

Прочитай текст. Визнач, у якому відмінку вжиті виділені іменники.
Де б я не був, блукаючи лісами й болотами, привал завжди намагався робити біля річки. На березі, після повені, лишається багато сміття – збирай і розкладай багаття. І вода поряд.
Отак колись у серпні сидів я на березі, сьорбаючи припахлий димком запашний чай.
Я відпочивав, розморений, ніживсяна сонці. Раптом на обмілину спусився табунець птахів. Здаля  я не впізнав їх. На обмілину сіла зграйкакуликів – великих улитів.
Багатороків я збирав колекцію птахів для орнітологічного музею, і за цей час мені вдалося добути лише одного такого куличка. Можна собі уявити мій стан!
А улити ходили собі по обмілині, ловко вихоплюючи з води якусь  їжу. Зібравши поживу на одному місці, табунець знімався, перелітав на іншемісце і знов сідав, посуваючись усе ближче  до мене. Кращого випадку годі було чекати.
Кулики –птахи полохливі, тим більше улити. Підстерегти й упіймати  улита  не так-то й легко… Та мені пощастило – на місце привалу я повернувся ізздобиччю в руках…(М.Бубнов, Ю.Бубнов)      

Визнач відмінок виділених іменників. Поясни, як ти це зробив.
Узимку темніє рано. Я сиджу у своїйкімнаті. Напівтемно і затишно. Чутно, як співають колядники. Певно і до нас теж  зайдуть… А бабуся вже давно примостилася в сінях, чекаючи на співочі вертепи.  Я нишком визираю у вікно, щоб розгледіти, як вбрані колядники. О! Вже і в нас співають!!! Бабуся пригощає  колядників цукерками і горіхами. Це я знаю, бо чула, як вона, урочисто і піднесено, говорила сусідкам: "Бога треба славити не за гроші, а від усього серця…"
Але  зараз мене більш усього турбує, що я вчора посварилася з подругами. Ми ліпили сніговика, потім почали будувати фортецю, а потім щось сталося і почалася сварка. Тому я цілий день сиділа вдома, читала книжку і нудилася. От якби була мама!!! Вона завжди допомагала розібратися у всіх моїх складних справах. І вони ставали маленькими і простими, як розлузкані насінинки…(Г.Левицька)